На цьому тижні в університеті проводилась звітно-наукова конференція. Від кафедри біохімії та біотехнології на пленарному засіданні секції біологічних наук виступила докторант, кандидат біологічних наук Марія Байляк з доповіддю «Дріжджі Saccharomyces cerevisiae та плодова мушка Drosophila melanogaster як моделі для дослідження старіння».
Доповіді викладачів, аспірантів та співробітників заслуховували 28 березня. Зокрема, було представлено 10 доповідей. Професор Володимир Лущак доповів про результати, отримані групою студентів та співробітників кафедри в рамках дослідницького проекту «Клітинні механізми здорового старіння мозку при обмеженні калорійності дієти», фінансованого німецьким фондом «Фольксваген». Професор Галина Семчишин розповіла про роль рецепторів до продуктів прискореної глікації у розладах метаболізму та старінні, доцент Дмитро Господарьов розповів про явище гормезису, припущення щодо його механізму, можливості моделювання та наявні на сьогодні емпіричні моделі. Доцент Віктор Гусак продемонстрував зміни в тканинах карася за дії алюміній-вмісного пестициду. Про експериментальну гіперурікемію у свиней доповіла кандидат біологічних наук, провідний фахівець Надія Мосійчук. Ця доповідь була англійською мовою. Про вплив періодичного голодування на метаболізм мишей доповіли аспірантки Оксана Сорочинська та Оксана Кузняк. Аспірантка Марія Лилик показала як впливає алюміній на фізіологічні показники плодової мушки і захисну роль альфа-кетоглутарової кислоти. Про зміни у співвідношеннях між клітинами периферійної крові мишей при періодичному голодуванні розповіла кандидат біологічних наук, завідувач навчально-наукової лабораторії Іванна Дрогомирецька. Провідний фахівець Ігор Юркевич розповів про здатність наночастинок знижувати рівень глюкози в гемолімфі плодових мушок.
Студентські доповіді заслуховували 29 березня. Загалом було представлено 15 робіт студентів 3-5 курсів. В числі представлених була також результати роботи випускниці магістратури Марії Головчак, отримані під час стажування в Німеччині, в Гановерській Медичній Школі, під керівництвом доктора Тетяни Євси. Роботи були досить різнобічні і включали роботи, виконані на моделі плодової мушки (доповідачі – Наталія Бутенко, Олег Дем’янчук, Мар’яна Сітко, Юлія Дідух, Аліна Заячківська, Вікторія Тимів, Надія Стефанишин) та мишей (доповідачі – Тетяна Паньків, Юлія Тачинська, Аліна Семчук, Леся Сіщук, Тарас Приймак, Марія Головчак). Були представлені також біотехнологічні роботи щодо отримання специфічних імуноглобулінів (доповідачі – Андрій Клоновський, Анастасія Грущенко). Частина доповідей була представлена англійською мовою, а саме: доповіді Наталії Бутенко, Тараса Приймака та Лесі Сіщук. При виконанні декількох робіт були використані нові для кафедри методологічні підходи. Так, Надія Стефанишин використала в роботі генетичні схрещування, Аліна Заячківська та Вікторія Тимів досліджували вплив наночастинок метаболізм та фізіологічні показники плодової мушки, Тетяна Паньків та Юлія Тачинська використовували полярографічний метод визначення змін в поглинанні кисню виділеними мітохондріями, Марія Головчак проводила вимірювання на протічному цитофлуориметрі, Андрій Клоновський та Анастасія Грущенко використали культури клітин для продукції антитіл. Заключну і повчальну промову зробила Людмила Лозінська – колишня співробітниця кафедри, а нині постдок на кафедрі функціональної зоології Лундського університету (Швеція).
За результатами таємного голосування, в якому взяли участь всі присутні студенти та працівники кафедри, було відзначено найкращі студентські доповіді: 1 місце – Наталія Бутенко, 2 місце – Андрій Клоновський, 3 місце – Юлія Тачинська, Леся Сіщук та Надія Стефанишин.
