Святослав Цюмпала, випускник бакалаврату кафедри біохімії та біотехнології, що зараз навчається в магістратуру в одному з найкращих університетів Німеччини, поділився своїм досвідом вступу в університети за кордоном.
“Друзі, вітаю!
Цей допис буде цікавий тим, хто здобуває освітній рівень
бакалавра на нашій кафедрі біохімії та біотехнології Прикарпатського
університету ім. Василя Стефаника, а також абітурієнтам, хто ще
обдумовує майбутній вибір професії.
Я отримую багато запитань про магістратуру закордоном, тому
вирішив описати свій досвід.
Розпочався зимовий семестр 2022-2023 н.р. Позаду вступна
кампанія до магістратури, де кожен вибирав оптимальний для себе
варіант.
Цьогоріч я хотів спробувати свої сили і можливості, щоб вступити
до одного з європейських вузів на магістерську програму. Не буду
заглиблюватися у всі бюрократичні кола, які слід пройти кожному при
підготовці документів на конкурсний відбір до університету, зокрема,
Німеччини (а саме цю країну я обрав), і перейду до найголовнішого,
без чого нереально (!) вступити до німецького вишу.
1. Це – знання: не просто знання предмету, а глобальне розуміння
біологічних процесів як в клітині, так і в цілому організмі.
2. Необхідним є володіння іноземної мовою. В ідеалі – це німецька,
але рівень B2-C1 англійської теж вітається.
Так от, я подав заявки на кілька спеціалізацій, які фокусувалися
на вивченні живого на молекулярному рівні.
Перший етап конкурсу – оцінювання диплому бакалавра,
мотиваційного листа та іншої документації згідно вимог вузів.
Другий етап відбору – вступне інтерв’ю. Лагідна назва :), але
насправді це 50-ти хвилинний іспит, який проводить екзаменатор
англійською мовою.
Серед екзаменаційних завдань були такі питання, на які швидко
без підготовки слід відповідати. Ось деякі з них:
1. Функціонування електротранспортного ланцюгу. Потрібно
поетапно описати його роботу.
2. Ферменти, що задіяні в антиоксидантному захисту, їх функції та
хімізм.
3. Утворення АФК та їх роль у біології клітини.
4. Регуляторні системи Keap1-Nrf2, NF-κB.
5. Методологія ПЛР. Які реактиви потрібно для ПЛР. Які існують
ПЛР і для чого.
6. Якісне та кількісне визначення білка різними методами. Вестерн-
блоттинг та його роль в дослідженнях.
Окремо обговорювалася моя бакалаврська робота. Тут було
важливо запропонувати власне бачення покращення роботи.
Знання, які я отримав на нашій кафедрі допомогли успішно
скласти іспит. Моя щира вдячність Вам, дорогі викладачі.
Вже наприкінці липня прийшли листи – погодження від
університету. Диво, аж не вірилось: чотири спеціалізації запросили
стати їхнім студентом. Я обрав Molecular Life Sciences університету
імені Фрідріха Шиллера (місто Єна), бо саме ця програма охоплює різні
молекулярні дисципліни, а навчання націлене на удосконалення
практичних методів ведення досліджень.
Єнський університет – це один із найдавніших університетів
Європи, в якому навчалися та творили видатні науковці та громадські
діячі світу. Тут працював фізик Ернст Аббе, який вивчав фотоніку та
рефрактометрію. Його винаходом був рефрактометр Аббе, що
використовується і зараз в промисловості для контролю якості
продукції та в медико-біологічних дослідженнях. Ботанік Маттіас
Шлейден в Єні вивчав ембріології та анатомію рослин, що зіграло
важливу роль при створенні клітинної теорії. У Єні проводив свої
дослідження природодослідник Ернст Геккель, який стандартизував
екологію як науку та долучився до утвердження еволюційної теорії.
Миклухо-Маклай, природодослідник та мандрівник українського
походження, вивчав зоологію під наставництвом Ернста Геккеля в Єні.
Згодом нащадок запорожців здійснив свої відомі дослідницькі подорожі
по незвіданих кутках Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії.
Мені особисто, та й вам, друзі, насправді пощастило навчатися
на нашій кафедрі біохімії та біотехнології.
Тут дають КРИЛА, ЩОБ ЛІТАТИ.
Протягом 4 років навчання не переставав експериментувати,
досліджувати. Від перших днів мав можливість працювати в
лабораторії. Повсякчас відчував підтримку викладачів. Цікаві
предмети, частина з яких викладається англійською мовою, наукові
семінари, практикуми, участь у міжнародних конференціях і проектах,
публікації у міжнародних журналах дають потужний старт випускнику
бакалаврату.
Тож, друзі, цінуймо набуте і будьмо вдячні тим людям, хто сіє
мудре, добре, вічне.
Мирного всім неба!”
Святослав Цюмпала