Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.
Укрінформ пропонує вам ТОП-10 успішних українських вчених-жінок, серед яких є вже давно відомі своїми досягненнями, так і ті, що тільки з’явилися на науковому небосхилі.
Ніна Вірченко – відома вчена у галузі математики, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, заслужений працівник освіти України. Член Австралійського, Американського, Бельгійського, Единбурзького, Лондонського математичних товариств. Соросівський професор (1997). Голова науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих.
Елла Лібанова – науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Нана Войтенко – українська вчена-нейрофізіолог, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. Член Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України.
Ольга Броварець – український біофізик, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Лауреат численних премій, авторка понад 60 наукових праць, опублікованих переважно у провідних міжнародних виданнях.
Марина В’язовська – українська вчена, доктор природничих наук, у 2016 році отримала одну з найпрестижніших математичних нагород світу – “Премію Салема”. Комісія присудила їй цю нагороду за відкриття світового рівня – щодо найщільнішого пакування куль у 8- та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм. Над розв’язанням цієї задачі вчені працювали кілька століть.
Галина Клим – доктор технічних наук, професор, професор кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, Національного університету “Львівська політехніка”, автор понад 280 наукових праць, переможець численних конкурсів.
Марія Байляк – кандидат біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковець вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння.
Валерія Трусова – доктор фізико-математичних наук за спеціальністю біофізика, доцент, завідувач кафедри ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Автор понад сотні публікацій у провідних наукових журналах, що входять до бази Scopus, патентів, монографій та науково-методичних посібників для здобувачів вищої освіти в області медичної та біологічної фізики.
Оксана Крупка – хімік, кандидат хімічних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Сфера наукової діяльності: дослідження й розвиток полімерних сполук, що мають нелінійно-оптичні властивості для потенційного використання в оптоелектроніці та фототехнологіях. Автор 23 наукових праць, у тому числі 1 патенту України та 1 європейського патенту.
Катерина Терлецька – доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник відділу математичного моделювання морських і річкових систем Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, переможець кількох конкурсів Проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України.
За матеріалами Укрінформ