Мозок – це орган, який у ссавців становить до 2% від загальної маси тіла, але при цьому споживає до 25% всієї глюкози та 20% кисню, які надходять в організм. Глюкоза – основне джерело енергії у мозку. За нестачі глюкози мозок може отримувати енергію внаслідок окислення кетонових тіл. Інтенсивний окисний метаболізм у мозку, особливо аеробне окислення глюкози, супроводжується утворенням високоактивних токсичних сполук, так званих активних форм кисню, азоту та карбонільних сполук. Ці активні сполуки здатні пошкоджувати практично всі клітинні структури, а тому можуть призводити до посилення запальних реакцій, пошкодження і старіння клітин мозку. Багато експериментальних даних підтверджують зростання рівня пошкоджених біомолекул у мозку зі збільшенням віку. Водночас, дані останніх років свідчать про те, що за умов “здорового” старіння відчутні негативні зміни у мозку (нейрозапальні реакції, втрата когнітивних функцій) починаюють спостерігатися лише в останній третині життя людини (після 70 років). Автори розглядають потенційні механізми, які захищають мозок від старіння і потенційно можуть підвищити адаптивні можливості людського мозку, щоб відтермінувати його старіння. Детальніше у статті за посиланням: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1568163717302155#abs0005
Про статтю на сайті нашого університету: Спільна наукова робота вчених університету та німецьких колег – на сторінках міжнародного видання