КАТАЛОГ
вибіркових курсів (дисциплін вільного вибору студента)
кафедра біохімії та біотехнології
Факультет природничих наук
Спеціальність Біологія, освітньо-професійна програма Біохімія
| Назва навчальної дисципліни | Семестр, в якому викладається дисципліна | Кількість кредитів ECTS | Години | Підсумкова форма контролю | ||
| Лекції | Семінари/ практичні/лабораторні | Самостійна робота | ||||
|
Освітній рівень БАКАЛАВР |
||||||
| Фахова англійська мова | 1,2,3,4,6 | 21 | 220 | 410 | Залік
/екзамен |
|
| Польська мова | ||||||
| Науковий семінар | 4,5,6,7,8 | 16 | 162 | 318 | залік | |
| Науковий семінар (англійською мовою) | ||||||
| Функціональна біохімія клітин (англійською мовою) | 5 | 3 | 20 | 10 | 60 | залік |
| Регуляторні шляхи (англійською мовою) | ||||||
| Молекулярна еволюція | 7 | 3 | 16 | 14 | 60 | екзамен |
| Біоетика | ||||||
| Біоенергетика | 6 | 3 | 22 | 14 | 54 | екзамен |
| Ензимологія | ||||||
| Молекулярна мікробіологія та вірусологія (англійською мовою) | 7 | 3 | 16 | 16 | 58 | залік |
| Молекулярна фізіологія (англійською мовою) | ||||||
| Молекулярна імунологія | 7 | 6 | 34 | 26 | 120 | екзамен |
| Молекулярна ендокринологія | ||||||
| Експресія генів (англійською мовою) | 8 | 3 | 20 | 10 | 60 | залік |
| Молекулярна нейробіологія | ||||||
| Біологія індивідуального розвитку | 5 | 3 | 24 | 6 | 60 | залік |
| Будова та функції біомембран | ||||||
| Молекулярні механізми старіння | 8 | 3 | 24 | 12 | 54 | екзамен |
| Основи клінічної біохімії | ||||||
| Оcвітній рівень МАГІСТР | ||||||
| Моделі біохімічних досліджень | 1 | 3 | 16 | 16 | 58 | Екзамен |
| Молекулярна біотехнологія | ||||||
| Молекулярні основи імунітету | 3 | 3 | 16 | 16 | 58 | Екзамен |
| Функціональна біохімія (англійською мовою) | ||||||
| Біологічно активні природні речовини | 2 | 6 | 46 | 18 | 116 | Екзамен |
| Системна біологія (англійською мовою) | ||||||
Освітній рівень БАКАЛАВР
«РЕГУЛЯТОРНІ ШЛЯХИ (англійською мовою)»
Кількість годин (кредитів): 90 год (20 лекцій, 10 практичних) – 3,0 кредити.
Форма контролю – залік.
Знання деталей щодо сприйняття клітиною сигналів з оточення, їхньої передачі та перетворення у зміни експресії генів, метаболізму, рухів, перебігу складних фізіолого-біохімічних процесів (отримання та перетворення енергії, гетеротрофне живлення і т. ін.).
Знання основних типів рецепторів (серпентинних, тирозинкіназ та рецепторних каналів), основних сигнальних шляхів (MAP-кіназного, бета-катенінового, інсулінового, адреналінового та ін.).
Знання широкого набору англомовних термінів, пов’язаних із сигнальними системами клітинами.
Розуміння доповідей англійською мовою на теми сприйняття, передачі та перетворення клітиною сигналів з оточення, включаючи гормональні.
Вміння скласти коротке есе англійською мовою на тему сигнальних шляхів клітини.
Вміння доповісти англійською мовою на тему сигнальних шляхів клітини, відповісти на поставлені до доповіді питання, а також поставити доречне питання до подібної доповіді.
«БІОЕНЕРГЕТИКА»
Кількість годин (кредитів): 90 год (22 лекцій, 14 практичних) – 3,0 кредити.
Форма контролю – іспит.
Знання основ утворення, перетворення, зберігання та використання енергії живими організмами.
Знання шляхів використання енергетичної «волюти» клітини – мембранного потенціалу та АТФ, а також шляхи набуття цієї «волюти» клітинами.
Знання принципів роботи АТФаз різних типів, а також інших транспортних білків, які використовують протонний потенціал. Знання принципів роботи електрон-транспортних ланцюгів мітохондрій та хлоропластів.
Знання деталей процесів, які використовують мембранний потенціал (наприклад, рух бактеріальних джгутиків, каталіз, здійснюваний деякими бактеріальними декарбоксилазами і т. ін.).
Вміння інтегрувати знання з біохімії, біофізики, мікробіології, фізіології рослин і тварин, цитології, тощо.
Вміння оперувати здобутою інформацією для висунення гіпотез, розробки нових експериментів.
Знання найсучасніших областей застосування біоенергетики.
«ЕНЗИМОЛОГІЯ»
Кількість годин (кредитів): 90 год (22 лекцій, 14 практичних) – 3,0 кредити.
Форма контролю – іспит.
Знати структуру, фізико-хімічні, каталітичні, кінетичні, термодинамічні та біологічні властивості ферментів;
Знати принципи класифікації і номенклатури ферментів;
Знати структуру, функції і механізм дії коферментів;
Знати основні напрямки застосування ферментів у промисловості, сільському господарстві і медицині;
Вміти класифікувати ферменти на основі даних реакції, яку вони каталізують;
Вміти виділяти ферменти із біологічних об’єктів та очищувати їх;
Вміти визначати активність ферментів у біологічних об’єктах;
Вміти досліджувати фізико-хімічні і кінетичні властивості ферментів, вплив різних чинників на активність і властивості ферментів.
«БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ»
Кількість годин (кредитів): 90 год (24 лекцій, 6 практичних) – 3,0 кредити.
Форма контролю – залік.
Здатність визначати конкретні стадії ембріогенезу.
Здатність визначати тип дроблення у різних класів організмів типу хордових.
Здатність визначати тип органогенезу конкретного представника хордових.
Знати основні завдання та значення курсу; основні етапи отногенезу тваринних організмів; основні закони, механізми та закономірності розвитку живих організмів; основні онтогенетичні явища; будову ембріонів на різних етапах онтогенезу та в різних групах живих організмів.
Вміти користуватись оптичними приладами; отримувати препарати для вивчення ембріонів; аналізувати основні типи проблем біології індивідуального розвитку; аналізувати препарати хромосом; замальовувати ембріологічні препарати; застосовувати теоретичні знання на практиці.
«БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ БІОМЕМБРАН»
Кількість годин (кредитів): 90 год (24 лекцій, 6 практичних) – 3,0 кредити.
Форма контролю – залік.
Знання будови та функцій біологічних мембран, зокрема їх ліпідного складу та білків, які найчастіше зустрічаються у мембранах різних клітин.
Знання деталей роботи рецепторів різних типів і транспортних білків.
Знання структури речовин, здатних впливати на роботу мембранних білків різних типів, спектру застосування цих речовин у медицині та молекулярних механізмів дії цих речовин.
Знання найсучасніших досягнень у дослідженні біомембран.
Вміння інтегрувати знання з різних дисциплін, зокрема біохімії, біоорганічної хімії, фізико-хімічних методів у біології, цитології тощо.
Вміння розробляти власні реалістичні підходи щодо впливу на властивості біологічних мембран та способи дослідження властивостей мембран.
Вміння формулювати гіпотези щодо пояснення змін властивостей біологічних мембран за дії різноманітних зовнішніх чинників та природних процесів.
Вміння розробляти методи перевірки гіпотез, які пояснюють певні властивості біологічних мембран.
Освітній рівень МАГІСТР
ДИСЦИПЛІНА «Моделі біохімічних досліджень»
Кількість годин (кредитів): 90 год (162 год лекцій, 16 год практ.) – 3,0 кредити
Форма контролю – іспит.
- Пояснювальна записка
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Моделі біохімічних досліджень” є формування у студентів уявлення про спектр модельних організмів, які використовуються в дослідженнях в галузі біохімії та суміжних науках, прищеплення знань про особливості модельних організмів та навичок роботи з багатьма організмами.
1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Моделі біохімічних досліджень” 1) ознайомити магістрів-біохіміків зі спектром модельних організмів, які використовуються у біохімії, молекулярній біології, біології клітини та порівняльній фізіології; 2) навчити студентів інтерпретувати результати, отримані на модельних організмах, із врахуванням фізіолого-біохімічних особливостей того чи іншого організму; 3) навчити студентів вибирати модель для власних експериментів і організовувати відповідні експерименти.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: спектр модельних організмів, які використовуються у біомедичних дослідженннях, їх переваги і недоліки, принципи вибору моделі і доцільність використання модельних організмів, фізіолого-біохімічні особливості організмів, які використовуються як моделі, обмеження в інтерпретації результатів, отриманих на тому чи іншому модельному організмі.
вміти: підбирати модельний об’єкт для вирішення наукових проблем в галузі біомедичних наук та організовувати відповідні дослідження, орієнтуватись в результатах, отриманих на тому чи іншому модельному об’єкті та коректно їх інтерпретувати.
ДИСЦИПЛІНА «МОЛЕКУЛЯРНА БІОТЕХНОЛОГІЯ»
Кількість годин (кредитів): 90 год (16 год лекцій, 16 год практ.) – 3,0 кредити
Форма контролю – іспит.
Здатність використовувати теоретичні основи основних методів, якими оперує сучасна молекулярна біологія для вирішення важливих теоретичних завдань таких, як розшифрування геному та встановлення подібності між геномами різних організмів, вивчення експресії генів на різних рівнях реалізації генетичної інформації, та практичних завдань – створення генетично модифікованих організмів з корисними для людини властивостями.
ДИСЦИПЛІНА «ФУНКЦІОНАЛЬНА БІОХІМІЯ (англійською мовою)»
Кількість годин (кредитів): 180 год (16 год лекцій, 16 год практ.) -3,0 кредити
Форма контролю – іспит.
- 1. Пояснювальна записка
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Функціональна біохімія» є вивчення біохімічних реакцій і процесів, які лежать в основі певних фізіологічних функцій.
1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Функціональна біохімія» є з’ясувати біохімічні основи функціонування гепатобіліарної системи, біохімічні аспекти жовчосекреторної, детоксикаційної, метаболічної функцій печінки, біохімічні основи дослідження функціонального стану печінки за синдромним принципом; розглянути біохімічний склад крові в нормі й патології, біохімічні особливості здійснення дихальної функції крові, процесів гемостазу, механізми функціонування буферних систем крові; розглянути біохімічні механізми, на яких ґрунтуються процеси сечоутворення, а також біохімічний склад сечі у нормі і патології; вивчити особливості біохімічних процесів, які лежать в основі функціонування нервової, м´язової, сполучної, кісткової тканин.
1.3. В процесі навчання студенти мають набути таких компетенцій: знати основні біохімічні методи та показники, які використовуються для оцінки функціонального стану печінки, нервової, м´язової, сполучної, кісткової систем, стану гемостазу, кислотно-лужної рівноваги, знання широкого набору англомовних термінів, які стосуються біології клітини, зокрема процесів, які відбуваються в клітинах. Вміти розуміти суть і механізми тих біохімічних процесів, які лежать в основі здійснення основних фізіологічних функцій організму, аналізувати англомовні наукові статті щодо функцій клітини, використовувати знання про клітину для формулювання гіпотез щодо зміни фізіолого-біохімічних показників клітини при мутаціях в певних генах чи впливі специфічних чинників, розуміти доповіді англійською мовою на теми, які торкаються будови та функцій клітини. Здатність написати коротке есе англійською мовою на тему, яка пов’язана з функціонуванням клітини.
ДИСЦИПЛІНА «Молекулярні основи імунітету»
Кількість годин (кредитів): 90 год (16 год лекцій, 16 год практ.) – 3,0 кредити
Форма контролю – іспит.
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Молекулярні основи імунітету» є поглиблення знань магістрів-біохіміків про розвиток імунної відповіді та механізми неспецифічного імунітету на молекулярному рівні.
1.2. Основними завданнями вивчення даної дисципліни є навчити студентів 1) розбиратись в у механізмах формування імунної відповіді на молекулярному рівні, а також на фармакологічних засобах, які впливають на цю відповідь, 2) розумітись на філогенезі імунної системи, 3) орієнтуватись у сучасних імунологічних методах, а також методології дослідження імунітету, 4) пропонувати власні методологічні підходи щодо вивчення молекулярних основ імунінтету.
1.3. В процесі навчання студенти мають набути таких компетенцій:
знати: біологічну суть та молекулярні основи антигенності та імуногенності антигенів; молекулярну будову вакцин (природних, синтетичних, модифікованих); доменну будову імуноглобулінів та будову центру зв’язування антигену; генетичний контроль синтезу антитіл; класифікацію і структуру цитокінів, їх розчинних рецепторів, молекул адгезії; формування специфічної імунної відповіді на молекулярному рівні; утворення моноклональних антитіл та їх використання.
вміти:
класифікувати методи молекулярної імунології; використовувати методи молекулярної імунології для вивчення структури антигенів, антитіл, рецепторів на поверхні імунокомпетентних клітин, цитокінів, молекул адгезії; використовувати методи молекулярної імунології для створення нових антигенів (вакцин); використовувати методи молекулярної імунології для створення нових тест-систем для ідентифікації антигенів, антитіл, цитокінів, молекул адгезії.
ДИСЦИПЛІНА «Біологічно активні природні речовини»
Кількість годин (кредитів): 180 год (46 год лекцій, 18 год практ.) – 6,0 кредитів
Форма контролю – іспит.
- 1. Пояснювальна записка
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Біологічно активні речовини природного походження” є сформувати явлення про основні класи біологічно активних речовин, їх поширення у природі, властивості та взаємодію з організмом людини (роль в мобілізації захисних сил людського організму, в обміні речовин, пригніченні хвороботворної мікробіоти, вплив на діяльність окремих органів та систем тощо); ознайомити із різноманітністю і поширенням джерел біологічно активних речовин природного походження та показати їх місце в системі рослинного та тваринного світу України; сформувати науковий підхід до проблеми раціонального використання, охорони і відновлення фауни та дикорослої лікарської флори.
1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Біологічно активні речовини природного походження ” є сформувати у студентів явлення про різноманітність біологічно активних речовин, їх роль в метаболізмі людини та молекулярні механізми їхньої дії; ознайомити студентів з основними групами та окремими представниками біологічно активних речовин природного походження, які знайшли застосування в сільському господарстві, медицині та фармакології; ознайомити студентів із дією найпоширеніших біологічно активних речовин на об’єкти довкілля; ознайомити студентів з головними напрямками пошуку та отримання нових біологічно активних речовин.
1.3. В процесі навчання студенти мають набути таких компетенцій:
знати: основні класи біологічно активних сполук; загальну характеристику кожного класу сполук; властивості біологічно активних сполук та їх біологічну дію; джерела біологічно активних речовин природного походження, найбільш поширені види лікарських рослин як на території України так і в своїй місцевості; вміст біологічно активних речовин у цих рослинах (вітамінів, вуглеводів, амінокислот, алкалоїдів, глікозидів, фенолів, терпеноїдів тощо); роль біологічно активних речовин в обміні речовин; використання біологічно активних речовин природного походження при різних захворюваннях людини і тварин; основні положення, що стосуються раціонального використання та охорони лікарських рослин і фауни.
вміти: пояснити механізми дії біологічно активних речовин природного походження на молекулярному рівні, сформувати уявлення про кінцевий ефект їх дії на системному рівні та рівні організму; науково обґрунтовувати доцільність раціонального використання біологічно активних речових біологічного походження без шкоди для біоти; вирощувати окремі види лікарських рослин на пришкільних, присадибних ділянках тощо; критично оцінювати нині наявні методи використання лікарських рослин та біологічно активних добавок; виділити ті рослини та, які необхідно використовувати при певних захворюваннях та для посилення неспецифічної резистентності, адаптаційних механізмів.
ДИСЦИПЛІНА «СИСТЕМНА БІОЛОГІЯ (англійською мовою)»
Кількість годин (кредитів): 180 год (46 год лекцій, 18 год практ.) – 6,0 кредитів
Форма контролю – іспит.
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Системна біологія» є створити уявлення у студентів про нові взаємовідносини у природі на всіх рівнях біологічної організації, включаючи нові механізми і форми реагування на фактори навколишного середовища, нові нозології патологічних процесів.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Системна біологія» є ознайомити студентів з сучасним станом та перспективами розвитку екологічної біохімії як науки; дати чіткі уявлення про структурні та функціональні взаємозвязки компонент в біосфері, закономірності та регуляцію основних біохімічних процесів в організмі в умовах мінливих факторів навколишного середовища.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати завдання курсу; історію розвитку екологічної біохімії, принципи біохімічної організації живих організмів; шляхи регуляції метаболізму за різних умов існування організму; спряження метаболічних та енергетичних процесів у різних пристосувальних реакціях (фізичне короткочасне і тривале навантаження, вплив високої та низької температури тощо). Вміти користуватись монографіями та науковими статтями; розуміти принципи вивчення біохімії адаптацій; аналізувати пристосувальний характер адаптацій; розуміти принципи вивчення біохімії адаптацій; застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності.