Протягом 30 вересня – 4 жовтня у місті Тернополі відбувся ХІІ Український біохімічний конгрес, приурочений до 165-ліття від дня народження відомого українського біохіміка, номінанта на нобелівську премію 1911 року Івана Яковича Горбачевського. Захід проходив на базі Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Організаторами заходу виступили Національна академія наук України, Українське біохімічне товариство, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ та Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського. Очну участь у конгресі взяло понад 250 науковців з різних регіонів України (а загалом зареєструвалось понад 400), з них близько 120 учасників – це молоді дослідники. У конгресі взяли участь не лише біохіміки, а й медики, біотехнологи, фізіологи, лабораторні діагности та фармакологи, що в черговий раз підкреслює інтегруючу роль біохімії серед наук про життя. Не дарма, перша пленарна доповідь на конгресі академіка НАН України, президента Українського біохімічного товариства Сергія Комісаренка пройшла під гаслом «Досягнення наук про життя – основа сучасної та майбутньої медицини». Окрім українських дослідників на конгресі були присутні гості з-за кордону (США, Хорватії, Фінляндії, Чехії, Польщі). Програма конференції була дуже насиченою і включала пленарні лекції, паралельні симпозіальні засідання та постерні сесії.
Наш університет на конгресі представляла велика делегація кафедри біохімії та біотехнології у складі 16 осіб, з яких 10 – це студенти. Завідувач кафедри біохімії та біотехнології, професор Володимир Лущак виступив на конгресі з пленарною доповіддю «Старіння мозку та його сповільнення: взаємозв’язок між енергозабезпеченням та активними формами кисню», в якій представив результати трирічних досліджень німецько-українського проекту по впливу старіння та періодичного голодування на енергетичний метаболізм та вільнорадикальні процеси у мозку мишей. На симпозіальних засіданнях з доповідями виступили професор Галина Семчишин («Метаболізм продуктів глікації у взаємозв’язку з карбонільним/осксидативним стресом та асоційованими патологіями») та доцент Марія Байляк («Геропротекторні властивості альфа-кетоглутарату у плодової мушки дрозофіли»). Всі доповіді викликали жваве обговорення та дискусію. Студенти та аспіранти представляли результати своїх досліджень на постерній сесії. У рамках постерної сесії проходив конкурс на кращу доповідь серед молодих вчених і нам дуже приємно, що одним з трьох переможців конкурсу став наш студент-магістрант Олег Дем’янчук. Переможцям постерної сесії було надано можливість виступити з короткими усними доповідями і представити результати своїх досліджень. Олег представив результати досліджень щодо про ролі регуляторних білків Nrf2 та Keap1 у енергетичному обміні та антиоксидантному захисті плодової мушки.
Загалом, всі лекції на конгресі були надзвичайно цікавими, різнобічними та інформативними. Зокрема, у пленарних доповідях були висвітлені такі питання як регуляція біосинтезу білків на рівні рибосом (акад. М. Тукало), роль каліксаренів у роботі катіон-залежних транспортних систем міометрію (акад. С. Костерін), сучасні уявлення про механізми розвитку цукрового діабету (чл.-кор. Б. Маньковський), роль мікроРНК у діагностиці та лікуванні раку (акад. В. Чехун), перенесення експериментальних розробок на прикладі препаратів кверцетину у кардіологічну практику (чл.-кор. О. Пархоменко), роль коензиму А у посттрансляційній модифікації білків та регуляції активності ферментів (проф. В. Філоненко), метаболічна інженерія дріжджів – ефективних продуцентів біоетанолу з неконвекційних продуктів (акад. А. Сибірний ), використання наномедицини у лікуванні ракових захворювань (проф. Р. Стойка), створення нових біосенсорів на основі наноматеріалів (проф. С. Дзядевич), роль транспорту кальцію при раку простати (чл.-кор. Я. Шуба), особливості дії та перспективи використання дифтерійного токсину (проф. Д. Колибо), взаємозв’язок між циркадними ритмами та метаболізмом (чл.-кор. Є. Мінченко), біомаркери у розробці ліків (проф. Є. Думіч), роль адапторного білка RUK/CIN85 у перепрограмуванні ракових клітин (проф. Л Дробот), старіння мозку та його сповільнення (проф. В. Лущак), роль адгезинів бактерій в антибіотикорезистетності (проф. В. Зав’ялов).
У рамках конгресу були проведені два освітні воркшопи-семінари. Один з них проводив доктор Шандор Варі (США). На семінарі було обговорено, як впливають інновації на медицину і як справжня медицина не може без інновацій.
Другий воркшоп «Techniques and efficient roadmaps: new options for practicals and innovative learning» був організований FEBS (Федерація європейських біохімічних товариств), рівноправним членом якої є Українське біохімічне товариство. Координаторами воркшопу FEBS воркшопу виступила проф. Тетяна Борисова (амбасадор з питань освіти FEBS в Україні) та голова освітнього комітету FEBS проф. Ferhan Sağın. Лекції та практичні тренінги для слухачів провели Jerka Dumić (Хорватія), Keith Elliott (Великобританія), Angel Herráez (Іспанія), Ferhan Sağın (Туреччина) та Beata Vertessy (Угорщина). Своїми досягненнями та методичними підходами у галузі біохімічної освіти поділились і українські викладачі. Так, наш професор Володимир Лущак виступив з доповіддю про особливості підготовки біохіміків у Прикарпатському національному університеті. Загалом, на воркшопі були розглянуті такі робочі питання: які навички та знання потрібні для науковців в університетах/наукових закладах та індустрії (Jerka Dumić, Keith Elliott), як писати CV та шукати міжнародні гранти (Keith Elliott), як правильно обирати та готуватись до PhD програми закордоном (Beata Vertessy), як правильно писати наукові статті, щоб вони побачили світ у відомих наукових часописах (Ferhan Sağın), як викладати біохімію та інші науки про життя. Зокрема в межах останнього питання, лекторами було розказано про організацію та переваги навчання у групах (team-based learning) (Ferhan Sağın) та дистанційного/онлайн-навчання (e-learning) (Angel Herráez), різні типи практичних занять у галузі біохімії (wet, dry and in silico practices – практичні лабораторні заняття, теоретичні лабораторні заняття та лабораторні з використанням комп’ютерного моделювання) (Jerka Dumić, Keith Elliott). Окрім того, слухачі мали змогу подискутувати про те, які вміння та знання потрібні сучасному студенту, на практиці відчути переваги team-based learning та e-learning. Всі дискусії велися англійською мовою. Варто відзначити особливу активність наших студентів, які були одними з наймолодших слухачів семінару. По завершенні курсу слухачі отримали відповідні сертифікати FEBS.
Окремо хочемо згадати про позитивні емоції від екскурсій в лабораторії та Центр стимуляції навчання медичного університету. Оснащення лабораторій та Центру знаходиться на дуже високому рівні і відповідає світовим стандартам. Варто зазначити, що ректор університету, проф. М. Корда, за освітою біохімік, певний час працював за кордоном, добре розуміється на сучасних викликах в освіті та науки, тому експериментальним науковим дослідженням та практичній підготовці медиків в університеті надається особлива підтримка.
Загалом, участь у конгресі для наших науковців була дуже пізнавальною та продуктивною. Вони повернулися з новими знаннями, ідеями та знайомствами та великим запасом позитивної енергії.