Грант від фундації Volswagenstiftung

 

Коротка назва проекту:

Клітинні механізми здорового старіння мозку при обмеженні калорійності їжі

Реалізація проекту здійснюється у рамках програми Трилатеральні партнерства – кооперація між викладачами та науковцями з України, Росії та Німеччини, яка фінансується науковою фундацією Фольксваген (Volswagenstiftung, Німеччина).

Cайт проекту: http://portal.volkswagenstiftung.de/search/projectDetails.do?ref=90233

Тривалість проекту: 1 квітня 2016 – 31 березня 2019 (грант продовжений до грудня 2019)

Мета проекту: охарактеризувати біохімічний та фізіологічний стан мозку, який старіє, і розшифрувати клітинні/молекулярні механізми, які лежать в основі позитивних ефектів обмеження калорійності дієти.

Завдання:

  1. Охарактеризувати енергетичний обмін та інтенсивність гліколізу та дихання, інтенсивність оксидативного стресу у контрольних тварин та тварин, які споживають дієту, обмежену у калоріях.
  2. Ідентифікувати метаболічні та сигнальні шляхи, які можуть бути мішенню для ліків, ефект яких лімітує обмеження калорійності дієти.

Партнери:

Prof. Dr. Olga Garaschuk

Universitäts klinikum Tübingen,Medizinische Fakultät,Physiologisches Institut,Tübingen

Prof. Dr. Volodymyr Lushchak

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University,Department of Biochemistry and Biotechnology, Ivano-Frakivsk, Ukraine

Prof. Dr. Alexei Verkhratsky

Staatliche Universität Nizhny Novgorod, Laboratory of Neuronal-glial interactions, in health and disease, Nizhny Novgorod, Russia

Prof. Dr. Alexey Semyanov

Staatliche Universität Nizhny Novgorod, Institute of Biology and Biomedicine, Nizhny Novgorod, Russia

Опис проекту.

Суть трирічної програми досліджень полягає в тому, що вперше у мозку буде досліджуватися формування і функціонування мереж не тільки між нейронами, а й за участі астроцитів (клітин нейроглії). Якщо раніше вважалось, що астроцити, в основному, виконували допоміжні функції, то останніми роботами партнерів цього проекту професора Ольги Гаращук (університет м. Тюбінгену, Німеччина) та  професора Олексія Верхратського (університет м. Манчестеру, Великобританія) була встановлена активна участь астроцитів у реалізації основних функцій мозку. Оскільки закордонні партнери проекту є фізіологами і виникла необхідність вивчати біохімічні процеси та молекулярні регуляторні механізми, то був створений такий міжнародний науковий консорціум з участю українських біохіміків.

Одною з реальних можливостей уповільнювати старіння мозку, як і всього організму, і навіть до якоїсь межі омолоджувати його, вважається обмеження калорійності їжі, яку споживає організм. При цьому всі решта компонентів, зокрема вітаміни та мікроелементи, повинні потрапляти в організм у достатній кількості. Виявилось, що при старінні організму найперше страждають саме взаємодії між клітинами мозку, тобто нейрональні мережі. Саме вони й запускають всі решту каскадів, які з часом виявляються у порушенні багатьох функцій мозку, що особливо проявляються при таких патологіях, як хвороби Паркінсона чи Альцгеймера. Тому розшифрування порушень функціонування нейрональних мереж може дати ключ до розуміння базових процесів старіння. Дослідження української групи полягатиме у біохімічній характеристиці енергетики мозку, протіканні вільнорадикальних процесів, які розглядаються серед основних причин старіння, а також ідентифікації молекулярних регуляторних механізмів, відповідальних за старіння. Оскільки практикувати режим обмеження доступності калорійності з їжі мало хто з людей може чи бажає, то постає питання про заміну його чимось більш привабливим. Пошук речовин, які можуть імітувати обмеження калорійності спожитої їжі, вважається чи не єдиною прийнятною для широкого загалу стратегією уповільнення старіння, профілактики пов’язаних зі старінням хвороб, а також омолодження, то саме цей підхід й буде розроблятися учасниками проекту.

Співробітники кафедри біохімії та біотехнології мають певний доробок у цій царині. Пошук таких речовин проводився нами на моделі плодової мушки дрозофіли, старіння у якої має дуже багато спільного з таким у ссавців, зокрема й у людини. Але на відміну від мишей, дрозофіла живе загалом менше двох місяців. Тому весь життєвий цикл на цій моделі можна вивчати до 60 днів, а то й швидше. Тобто, один день життя плодової мушки практично відповідає одному рокові життя людини! Основні життєві процеси дуже подібні у дрозофіли й людини, що створює основу для використання мух у вивченні молекулярних основ різноманітних патологій.

Таким чином, ми вибрали наступну стратегію: спочатку відносно швидко на дрозофілах ідентифікуються речовини (переважно це  препарати рослинного походження), які імітують калорійне обмеження, а потім перевіряється їх дія на мишах, які живуть до двох років. При підтвердженні позитивних результатів на мишах,  пропонується подальша розробка відповідних препаратів для людини. Комбінація фізіологічних і біохімічних підходів дозволить встановити молекулярні мішені, які забезпечують позитивну дію отриманих препаратів та майбутньому проводити направлений пошук лікарських чинників, які забезпечуватимуть як процеси здорового довголіття, так і  профілактику чи лікування пов’язаних з віком патологій людини. І це не лишень патології нервової системи, а й такі системні хвороби, як метаболічний синдром, ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні та ракові захворювання.